Фильм Одержимая (2024) смотреть онлайн
- Онлайн просмотр
- Трейлер
- Скачать
Авторами сценария и постановщиками стали австрийцы Северин Фиала – «Дом с прислугой» и Вероника Франц – «Римини». На их счету имеются такие мрачные хорроры как «Спокойной ночи, мамочка» и «Сторожка». Главные роли исполнили актёры: Аня Пляшг – «Тихая жизнь», «Мечтатели», Мария Хофштаттер – «Последние дни Софии Шолль», Девид Шейд - «Дейв», Тим Валериан Альберти – «Германия», Наталья Баранова – «Римини», Клаудия Мартини – «Комиссар Рекс» и другие.
Историческая справка:
Склонные к самоубийству люди боялись вечного проклятия, которое влекло за собой прямое самоубийство, поэтому они нашли обходной путь. Человек совершал тяжкое преступление, а затем немедленно сдался властям и потребовал его казни. Преступники надеялись, что после покаяния, исповеди, евхаристии и публичной казни в религиозном стиле они достигнут спасения. Это преступление было совершено преимущественно женщинами, которым жилось очень тяжело. Характер главной героини в значительной степени основан на исторической преступнице Еве Лизлфеллнерин, жившей в 1736-1762 годах, крестьянке из Верхней Австрии.
Действие исторического хоррора «Одержимая» происходит на территории Австрии XVIII века. Молодая девушка Агнес выходит замуж за мужчину по имени Вольф, который увозит свою избранницу в их дом, стоящий в лесной чаще далеко от других жилищ. В день своей свадьбы с Вольфом, ей кажется, что впереди её ждёт счастливая жизнь, но реальность быстро разрушает эти надежды kinovibe.co. Агнесс оказывается не готова к жизни на земле Вольфа, где её ждут тяжёлый труд и строгие порядки, которые устанавливает её свекровь, госпожа Гэнглин. Она чувствует себя отчуждённой и одинокой в мире мужа, который кажется и не заинтересован в ней. Физический изнурительный труд и строгие ожидания, только усиливают её отчаяние.
Вольф пытается поддерживать Агнесс, но он и сам связан правилами общества. Его любовь чиста, но лишена романтики, что ещё больше обостряет страдания Агнес. Будучи эмоциональной и набожной, она молит Бога послать ей ребенка. Когда этого не происходит, Агнес всё больше изолирует себя от сельской жизни и работы. В свободное время она гуляет по лесу и находит святилище с телом казнённой женщины. Хотя Агнес и испытывает страх, ее больше переполняет жалость к этой женщине, она ощущает с ней некую связь. Не находя выхода из своей внутренней тюрьмы, будучи одержимой своими демонами, она решается на ужасающий акт насилия.
Фильм ужасов Одержимая (2024) смотреть онлайн бесплатно можно у нас на сайте в любое время суток!
Фільм австрійського дуету Вероніки Франц та Северина Фіали – це не просто історична драма, а глибоке, болісне занурення в темні глибини людської душі. Картина переносить глядача у середину XVIII століття, до суворої і релігійно задушливої атмосфери Нижньої Австрії, де головна героїня Агнес намагається вижити в умовах, які не залишають простору для свободи, самовираження чи щастя.
З перших хвилин стрічки відчувається тягар приреченості. Агнес виходить заміж за Вольфа, але замість нового початку отримує лише нову форму неволі. Її життя перетворюється на повільне згасання: занедбаний дім, холодна байдужість чоловіка, жорстокість свекрухи, тиск церковної моралі – усе це поступово стирає її людяність. Єдина соціально прийнятна роль для жінки – бути матір’ю, але навіть цього Агнес не може виконати. Її тіло відмовляється підкорятись, і це стає вироком, що з кожним днем наближає її до відчаю. Франц і Фіала знову демонструють свій унікальний режисерський почерк, бо це ретельно продуманий кінематографічний експеримент, у якому жах народжується не від надприродного, а від реальності.
У цьому фільмі монстри – це люди, суспільство, релігія, звичаї. Тут не потрібно демонів чи проклять: досить лише моральних правил, що вбивають особистість. Фільм не піддається однозначній жанровій класифікації. Формально це історична драма, але напруга та відчуття постійної небезпеки наближають її до психологічного хорору. Візуальна мова картини надзвичайно стримана: тьмяні кольори, статичні кадри, мінімум діалогів. Все це створює ефект клаустрофобії, ніби глядач сам опиняється в пастці разом з героїнею. Навіть моменти насильства чи медичних «лікувань» – огидні, вони підкреслюють межу деградації суспільства, яке намагається «виправити» жінку ціною її гідності.
Темп фільму навмисно повільний – події розгортаються мляво, без традиційної кульмінації. Це може відштовхнути глядачів, які очікують динаміки, але саме ця монотонність і стає інструментом режисерів. Вона відтворює стан пригнічення, коли кожен день схожий на попередній, і будь-яка спроба вирватися здається безглуздою. Тиша, що заповнює простір між подіями, говорить голосніше за слова. Аня Плашґ створює приголомшливо глибокий образ. Її Агнес – не просто жертва, а людина, яка поступово усвідомлює власну безвихідь. Глядач відчуває її біль, її внутрішній крик навіть тоді, коли на екрані панує цілковита тиша.
Не варто чекати від цього фільму легкого перегляду, швидше він викликає дискомфорт і тривогу. Стрічка безжально показує, як суспільні норми, засновані на релігійному фанатизмі та патріархальній жорстокості, можуть перетворити життя людини на пекло. Та попри свою похмурість, стрічка має дивну красу – вона дозволяє відчути епоху не через костюми, а через біль. Це кіно не для розваги, а для роздумів.
