Фильм Поле битвы (2025) смотреть онлайн
- Онлайн просмотр
- Скачать
Джитин (Сандип Прадип), Рамсад (Арун Прадиип), Накул (Арун Аджикумар) и Каннан (Сааф Брос) – четверо студентов, обучающихся на инженерном факультете колледжа Шри Картика Тхирунал. Накануне одной из лекций профессора Шаджи (Сурадж Венджарамуд), Джитина внезапно настигает напряжённый разговор с его девушкой, которая ставит под сомнение их отношения. В попытке разобраться в чувствах, Джитин пишет записку, где изливает свои эмоции. Однако вскоре в колледже вспыхивает студенческая забастовка, в ходе которой подвергается сомнению квалификация заведующего кафедрой. В суматохе профессор Шаджи случайно забирает с собой записку Джитина в преподавательскую.
В это время профессор Ренджит (Шарафудин), любимец студентов факультета, публично поддерживает назначение Шаджи на должность нового заведующего кафедрой kinovibe.vip. Однако за фасадом харизмы скрываются мрачные намерения: у Ренджита есть древний артефакт – загадочная игральная кость, с помощью которой он может подчинять себе других людей, используя их кровь. Он применяет её на Шаджи, втягивая его в публичный скандал, в результате чего тот теряет шанс на повышение. В итоге пост получает сам Ренджит.
Когда Джитин в поисках своей записки случайно становится свидетелем того, как Ренджит использует артефакт, он в ужасе делится увиденным с друзьями. Парни начинают собственное расследование и узнают: артефакт позволяет контролировать любого человека – достаточно прикоснуться к кости, смазанной кровью жертвы. Понимая всю опасность, которую представляет Ренджит, друзья разрабатывают смелый план: украсть артефакт и положить конец его манипуляциям. Так начинается их рискованная, полная юмора, дружбы и мистики миссия, в которой им предстоит спасти колледж от тирании и пройти испытание на верность и храбрость.
Фильм Поле битвы (2025) смотреть онлайн бесплатно можно у нас на сайте в любое время суток!
Цей фільм, що є режисерським дебютом Ману Свараджа, – яскравий приклад того, коли фанатизм перемагає здоровий глузд. Це своєрідна одіссея для шанувальників наукової фантастики, супергероїв і всього, що асоціюється з гіками. Але за фанатським захопленням ховається фільм, який, на жаль, не витримує критичного аналізу і не здатен утримати глядача довше, ніж тривалість свого хронометражу.
Вже з перших хвилин стрічка сигналізує: перед нами – фільм, створений із любові до кінематографа. Все виглядає як спроба режисера створити фільм у стилі «кіно для тих, хто знає, про що йдеться». Але проблема полягає в тому, що сам фільм майже нічого не додає до того, що він згадує. Він швидше демонструє, що режисер багато чого бачив, а не має що сказати. Формально вражаюче, змістовно – порожнє кіно.
На перший погляд, фільм ідеально зібраний: динамічний монтаж, візуальні ефекти в межах інді-бюджету, впевнене ведення камери. Все працює, як добре змащена машина. Але саме це механічне відчуття і позбавляє стрічку емоційної глибини. У фільмі бракує живого серця. Жоден з персонажів не викликає емпатії, бо вони – лише функціональні елементи у черговій фантазії про зміну тіл. Сценарій, написаний самим Свараджем у співавторстві з Нітіном С. Бабу, створений навколо захопливої концепції: студент Джітін опиняється в тілі старшого чоловіка Шаджі. Але замість того, щоб використати цей сюжетний поворот для глибшого вивчення тем і характерів, автори зводять усе до поверхневих жартів та одноманітного темпу.
Варто згадати, що всі другорядні персонажі – друзі Джітіна, дівчина Джівіка, навіть дружина Шаджі – ніби існують лише для того, щоб просунути сюжет вперед або дати підставу для одного жарту. Джівіка, зокрема, подана без жодної мотивації. Її любовна лінія виглядає доданою навмання. Її відносини з Джітіном не мають емоційного наповнення, як і не мають сенсу його раптові життєві відкриття в тілі іншого чоловіка.
Окрім цього, фільм ігнорує базову логіку світу, який сам створює. Якщо при обміні тілами біль не відчувається, то чому емоційні або фізичні реакції поводяться як у класичному бойовику? Як персонаж із середньостатистичною фізичною формою раптом перетворюється на супергероя? Все це залишає враження фільму, зібраного нашвидкуруч, без продуманих внутрішніх правил.
Цікаво, що стрічка, попри свої проблеми, торкається справді важливої соціальної теми – корупції в освітній системі. Початкова конфліктна лінія – спротив студентів проти несправедливого призначення нового завідувача кафедри – могла б стати основою для серйозної соціальної проблеми. Але ця ідея ніяк не розвивається, а навпаки, губиться у потоці посередніх діалогів та невдалих романтичних моментів.
