Фильм До безумия (2025) смотреть онлайн
- Онлайн просмотр
- Скачать
Фильм рассказывает историю двух молодых людей – Лары (Пилар Фольяти) и Пьеро (Эдоардо Лео), которые решаются на первое свидание. Вроде бы обычная ситуация: флирт, неловкость и попытки произвести впечатление. Но на самом деле за каждым их жестом и словом стоит внутренний хаос, ведь каждый из них не один. Внутри Лары и Пьеро живут по четыре личности, каждая из которых олицетворяет определённую грань характера, эмоции, желания и страхи своих «хозяев».
У Пьеро в голове – троица мужчин и один нестабильный элемент: романтик Ромео (Маурицио Ластрико), импульсивный и страстный Эрос (Клаудио Сантамария), рациональный и немного занудный Профессор (Марко Джаллини), а также тревожный и сдержанный Валлиум (Рокко Папалейо), который, кажется, предпочёл бы остаться дома. С другой стороны kinovibe.vip, в сознании Лары бушует не меньший ураган: чувствительная и мечтательная Джульетта (Виттория Пуччини), эксцентричная и вульгарная Трилли (Эмануэла Фанелли), закомплексованная и неуверенная Шедджа (Мария Кьяра Джаннетта) и принципиальная феминистка Альфа (Клаудия Пандольфи), которая не даст себя в обиду никому.
Каждая из этих внутренних персон оживает на экране, давая голос всем тем сомнениям, желаниям, предрассудкам и надеждам, которые сопровождают знакомство. Зритель наблюдает не только за диалогом между Ларой и Пьеро, но и за бурными спорами и комическими столкновениями их альтер эго. Эти «внутренние голоса» пытаются перетянуть контроль над ситуацией на себя, подталкивая героев то к искренности, то к бегству, то к импровизации. Сюжет разворачивается как психологическая комедия, в которой каждый из нас может узнать себя. Ведь сколько бы мы ни старались быть сдержанными, внутри нас всегда бушует хор из страстей, страхов, мечтаний и ожиданий.
Фильм До безумия (2025) смотреть онлайн бесплатно можно у нас на сайте в любое время суток!
Новий фільм Паоло Дженовезе – це не просто романтична комедія, а дотепне й психологічне занурення у внутрішній світ сучасної людини. Зібравши доволі зірковий акторський склад – Пілар Фольяті, Едоардо Лео, Клаудіо Сантамарія, Вітторія Пуччіні, Марко Джалліні, та інших – режисер пропонує глядачеві несподівану інтерпретацію першого побачення, в якій боротьба розгортається не лише між двома людьми, а й усередині кожного з них.
Основний задум фільму полягає в тому, щоб буквально втілити внутрішній монолог у вигляді персонажів, які представляють різні частини особистості: раціональність, пристрасть, страх, романтизм, цинізм, імпульсивність. Глядач стає свідком діалогу – і часто конфлікту – цих голосів у головах головних героїв. Це рішення відкриває безмежні можливості для комедійних ситуацій, але також дозволяє по-новому поглянути на механізми прийняття рішень, сумніви і суперечності, які супроводжують нас у найзвичайніших життєвих моментах.
Фільм вирізняється чудово підібраним акторським ансамблем. Едоардо Лео та Пілар Фольяті органічні у ролі пари, що тільки починає знайомство, але вже веде внутрішню боротьбу між тим, що хоче сказати, і тим, що варто сказати. Їхня взаємодія сповнена легкої незграбності, яка властива реальним побаченням, а не відшліфованим кіносценаріям. Особливо варто відзначити Емануелу Фанеллі в ролі Тріллі – імпульсивної і неконтрольованої частини особистості, яка розбурхує сцену щоразу, коли з’являється. Клаудіо Сантамарія, який уособлює Ероса – бажання і сексуальний потяг, вносить елемент грайливості та сарказму. Персонажі Рокко Папалео і Марії К’яри Джанетти втілюють параною і ірраціональність, додаючи до фільму ще більше психологічної складності, але при цьому з гумором.
Вітторія Пуччіні, вона ж Джульєтта, і Мауріціо Ластріко, він же Ромео, представляють романтичну ідеалізацію, своєрідне відлуння класичного уявлення про кохання. Їхні сцени балансують між щирістю й самоіронією, нагадуючи, як важко утримати рівновагу між мріями та реальністю. Не менш цікаві й Марко Джалліни, або ж Професор, та Клаудія Пандольфі, вона ж Альфа, які намагаються мислити логічно, демонструючи, наскільки безсилим буває раціоналізм у сфері почуттів.
Візуально стрічка нагадує театральну постановку – більшість дій розгортається у замкненому просторі, ніби всередині голови персонажів. Цей режисерський прийом, навмисно клаустрофобічний, ще більше підкреслює психологізм оповіді.
Загалом, це більше, ніж комедія про перше побачення. Це іронічна, зворушлива і глибоко людська історія про те, як ми приймаємо рішення, як боремося з власними суперечностями і як намагаємось зрозуміти одне одного у світі, де кожен із нас – це цілий всесвіт особистостей.
