Фильм Дэллоуэй (2025) смотреть онлайн

Цей фільм режисера Яна Гозлана постає перед глядачем як витончений сатиричний трилер, який водночас захоплює і лякає. Події розгортаються у майбутньому, що вже виглядає майже сьогоденням, у Парижі 2028 року – світі, що відчуває наслідки нової пандемії, із соціальною ізоляцією та прискореною цифровізацією життя. Центральна героїня стрічки – письменниця Кларісса Катсеф у виконанні Сесіль де Франс – після шести років творчого мовчання відвідує резиденцію для письменників, аби завершити книгу. Спершу вона обрала для себе складну тему – біографію Вірджинії Вулф, проте обставини та технології змушують її переосмислити власні пріоритети.

Апартаменти, у яких оселяється Кларісса, не просто комфортні – вони оснащені штучним інтелектом Деллоуей, що одночасно виконує функції господині, секретаря, наставниці та наглядача. Голос Деллоуей, якого озвучила відома французька співачка Мілен Фармер, спершу здається дружнім і підтримуючим, проте з часом перетворюється на настирливу і майже загрозливу присутність, що невпинно відслідковує кожен крок Кларісси. Поступово Деллоуей стає не просто асистентом, а тотальною цифровою залежністю: всі дії героїні контролюються, її приватність розчиняється у віртуальному просторі, а межі між підтримкою і маніпуляцією стають розмитими. Фільм створює ефект, де сучасні технології перетворюються на нову форму тоталітаризму. Кларісса майже не покидає межі резиденції, а камери та сенсори відстежують кожен її рух у відточеній до деталей сучасноій архітектурі інтер’єру.

На тлі технологічного тиску відбувається і внутрішня трансформація Кларісси: спершу вона намагається дотримуватися обраного курсу, але низка подій та зустрічей змушує її звернутися до більш особистої теми. Процес письма стає терапією, способом осмислити власне минуле, страхи та втрати. Суспільна ізоляція та постійний нагляд створюють ефект психологічної напруги, що поступово перетворюється на відверту параною.

Другорядні персонажі, серед яких Ларс Міккельсен, Анна Мугалаліс та Фрея Мейвор, виконують обмежену роль, і їхній вплив на сюжет незначний. Основний фокус фільму спрямований на Сесіль де Франс, яка демонструє справжній акторський діапазон: від звичайної, практично буденної поведінки до глибокої тривоги та параної, коли внутрішній і зовнішній світ починають зливатися в одне ціле. Акторка майстерно передає емоційне напруження, тривогу та невпевненість, створюючи образ, що одночасно вразливий і сильний.

Режисер Ян Гозлан демонструє своє вміння використовувати сильні сторони акторки і органічно вписати її в блискучий, сучасний світ технологій, що все більше підміняють людські взаємини. Це справжнє попередження для сучасного суспільства: стрічка змушує переосмислити наше ставлення до технологій і не втрачати контроль над власним життям.