Фильм Грязная игра (2025) смотреть онлайн

Цей фільм є сьомою екранізацією пригод відомого персонажа Паркера, створеного письменником Дональдом Е. Вестлейком під псевдонімом Річард Старк. За понад шістдесят років існування героя на екрані його встигли зіграти шість різних акторів, і тепер черга дійшла до Марка Волберга. І хоча попередні фільми не були безпосередньо пов’язані між собою, нова інтерпретація від режисера та сценариста Шейна Блека намагається надати Паркеру впізнаваності – зробити його постать більш цілісною, як, скажімо, Джеймс Бонд у шпигунських бойовиках.

Блек відкриває фільм яскравою анімованою заставкою, що одразу задає тон – це історія про харизматичного, але холодного антигероя, який живе за власними правилами. Волберг у ролі Паркера демонструє не стільки інтелектуальну перевагу над оточенням, скільки незвичний спосіб мислення: він бачить те, що інші навіть не помічають, і не вагається застосовувати жорстокі або нелогічні методи, якщо вони ведуть до мети. У фільмі розкривається і минуле персонажа. Ще у восьмирічному віці Паркер усвідомив своє покликання злодія – не через сам факт крадіжки, а через складну схему, яка дозволила йому помститися за дитячі образи. Цей епізод яскраво підкреслює головну рису героя: він аморальний стратег, для якого немає меж між «добром» і «злом».

Саме така двозначність робить Паркера цікавим – він не шукає виправдань, а просто робить те, що вважає необхідним. Шейн Блек, який славиться здатністю створювати цинічних, але харизматичних персонажів, ідеально підходить для цього матеріалу. Головна родзинка в тому, що він не намагається олюднити Паркера – натомість приймає його безкомпромісність як даність. І хоча сюжет фільму часом виглядає надто заплутаним і навіть абсурдним, саме це створює напругу, що тримає глядача.

Основна історія розгортається навколо скарбів затонулого корабля «Леді Арінтеро», які прагне привласнити диктатор вигаданої південноамериканської країни. Після чергового пограбування Зен зраджує команду і залишає Паркера помирати, але він виживає і починає готувати помсту. Дізнавшись, що Зен і її союзники полюють за скарбом, Паркер вирішує втрутитися – не лише через жадобу, а й через бажання довести свою перевагу. Додаткові сюжетні лінії, включно з конфліктом із кримінальним синдикатом «The Outfit» на чолі з Лозіні, створюють відчуття великої шахівниці, де кожен грає сам за себе. У центрі всього – сцена пограбування, зрежисована з властивим Блеку чорним гумором: учасники напівп’яні, плани розвалюються, а результат – катастрофічно кумедний.

Загалом це стильний, дещо хаотичний, але захопливий кримінальний бойовик, який вдало поєднує неонуарну естетику, іронію та гострий сюжет. Марк Волберг додає Паркеру жорсткої харизми, а Шейн Блек повертає жанру ту іскру, якої бракувало багатьом сучасним кримінальним фільмам.

Вот это я понимаю - кино с огоньком. Честно, давно не попадалось ничего такого: бодрое, остроумное, с нормальным чувством юмора, а не этим дежурным "ха-ха", прям то что надо. Динамика есть, сюжет шевелится, герои живые. И перевод кстати, тоже отличный - пару раз реально смеялся, особенно там где чувствовалось что переводчик кайфовал.

Шейн Блэк снова в ударе. Он вообще умеет делать криминальные истории, где всё вроде бы знакомо, но подано с изюминкой. А Марк Уолберг в роли Паркера - идеальное попадание. Такой слегка уставший, но всё ещё опасный тип, у которого за каждым словом ирония. Мне понравилось, что он не только дерётся и стреляет, но и не боится посмеяться над собой.

Сюжет очень бодрый, держит внимание от начала до конца. История про предательство, месть и вынужденное партнёрство - вроде бы классика, но здесь всё настолько живо и непредсказуемо, что.... Особенно сцены ограблений, они поставлены с любовью к деталям, без этого глянцевого пафоса, которым часто всё портят.(огрехи видны, но фильм не портят)

Роза Салазар в роли Зен, просто находка. Я не ожидал, что у неё получится такая органичная, немного сумасшедшая героиня. А уж как они с Уолбергом взаимодействуют, класс! Ну и Лакит Стэнфилд, как всегда со своей фирменной ухмылкой добавил фильму нужной остроты.

Вообще почерк Шейна Блэка чувствуется во всём: диалоги, юмор, экшен. Он умеет держать ритм, где надо поднажать, где надо отпустить. И всё это под отличную операторскую работу и саундтрек, который попадает точно в настроение.

В итоге - редкий случай, когда боевик не скатывается в скучную стрельбу, а остаётся живым и увлекательным до самого финала. Я бы точно рекомендовал, особенно тем кто любит фильмы в смешанных жанрах.

P.S. А перевод и правда порадовал - такой слегка хулиганский, очень напомнил Гоблиновский.