Фильм Партизанка (2024) смотреть онлайн
- Онлайн просмотр
- Скачать
Этот фильм рассказывает о жизни и подвигах Кристини Скарбек (Моргана Полански) – легендарной польской разведчице, которая во время Второй мировой войны работала на британскую Специальную оперативную службу. Уроженка польской аристократической семьи, Кристина становится одной из самых отважных и блестящих женщин-шпионов своего времени. Её решительность, хладнокровие и дерзость сделали её любимицей Уинстона Черчилля. Фильм начинается в 1941 году. Европа погружена во тьму войны. Кристина, не желая мириться с оккупацией родной Польши, предлагает свои услуги британской разведке. Её первая миссия – пересечь на лыжах заснеженные горы kinovibe.vip и попасть в оккупированную Польшу, чтобы встретиться с участниками подпольного движения и вывезти важнейшие сведения на микроплёнках, спрятанных в одежде. Одновременно она пытается спасти свою мать-еврейку, укрывающуюся в варшавском костёле.
Скарбек проявляет невероятное хладнокровие в самых опасных обстоятельствах. В одной из сцен, переодевшись в проститутку, она попадает в руки немецких офицеров. Чтобы избежать разоблачения и ареста, Кристина кусает себя за язык и имитирует приступ туберкулёза, захлёбываясь кровью. Отвращённые немцы отпускают её, не подозревая, что перед ними одна из самых ценных разведчиц британской короны. Сюжет охватывает не только героические миссии, но и внутренний мир Скарбек – женщину, разрываемую между долгом, страхом и чувством одиночества. Финальная часть фильма переносит зрителя в 1944 год. Кристина спускается с парашютом во французскую глубинку, где должна наладить контакт с бойцами Сопротивления и организовать тайную доставку оружия.
Фильм Партизанка (2024) смотреть онлайн бесплатно можно у нас на сайте в любое время суток!
У кіно існує поняття «туману війни» – стану, коли через хаос, страх і невизначеність люди втрачають здатність чітко розуміти, що відбувається довкола. Стрічка режисера Джеймса Маркванда, здається, намагається передати саме це відчуття, але робить це не через глибину ідеї, а радше через власну розгубленість. Те, що могло стати проникливим історичним трилером або психологічним портретом видатної, майже забутої шпигунки часів Другої світової війни, перетворюється на емоційно порожню історію, яка втрачає фокус і сенс.
Фільм розповідає про польську аристократку Кристину Скарбек, яка під час війни працювала агенткою для британської розвідки. Вона – реальна історична постать, улюблена шпигунка Вінстона Черчилля і, за легендою, натхнення для образу Веспер Лінд із бондіани. На жаль, у версії Маркванда ця неймовірна жінка перетворюється на майже безликий образ: у сценарії бракує глибини, мотивації, навіть елементарного розвитку персонажа. Сюжет ніби обіцяє охопити першу й останню місії Кристини, але вже на початку важко зрозуміти, яка з них є якою. Події в окупованій Варшаві 1941 року – її перше завдання. Скарбек має знайти польський рух опору, дістати розвідувальні матеріали й врятувати свою матір, що переховується в костелі. Але навіть у цих епізодах панує дезорієнтація – героїня безцільно блукає містом, ледь не потрапляючи під німецький марш, наче випадковий свідок подій, а не досвідчена агентка.
На мою думку, Маркванд міг би використати цей стан, у якому ніхто не розуміє, хто є другом, а хто ворогом. Але на практиці фільм просто виглядає невпорядкованим. Місії Скарбек не мають логічного зв’язку, її рішення здаються випадковими, а драматичні події – позбавленими емоційної ваги. У якийсь момент вона без пояснення вбиває свого колишнього союзника; в іншому – спостерігає, як нацист розстрілює її матір. Моргана Поланскі, донька відомого режисера, намагається надати своїй героїні гідності та сили, але сценарій не дає їй жодних шансів. Її Кристина часом виглядає холодною і стриманою, але частіше – просто байдужою.
Єдине, що справді працює у фільмі, – це його візуальна сторона. Художники-постановники створили виразний образ Європи, спустошеної війною: розбомблена Варшава, сірі вулиці підконтрольного німцям французького села, дим, дощ і холод. У цих кадрах відчувається атмосфера відчаю і безвиході, якої так бракує сценарію. Місцями фільм нагадує гарно зняту історичну реконструкцію, але не художній фільм із власною душею.
У підсумку це гарна зовні, але порожня всередині спроба відродити образ однієї з найвидатніших агенток XX століття. Вона не розкриває ані її характеру, ані історичного контексту. Замість напруженого шпигунського трилера ми отримуємо безладний набір сцен, де зникає найголовніше – людяність, яка й зробила Кристину Скарбек легендою.
