Фильм Вампир (2025) смотреть онлайн
- Онлайн просмотр
- Скачать
В 323 году до нашей эры Александр Македонский (Алекс О'Нелл), уверенный в собственной силе и ослеплённый жаждой новых побед, погибает в непроходимых джунглях, столкнувшись с мифическим существом – кровожадным вампиром Якшашаном (Навазуддин Сиддикуи). Легенда о демоне, питающемся человеческой кровью, остаётся жить среди племён, населяющих этот дикий край, передаваясь из поколения в поколение. Спустя тысячи лет, в наше время, в тех же джунглях оказывается журналист-экстремал Алок Гоял (Аюшманн Кхуррана), отправившийся снять сенсационный репортаж о природе и её смертельных опасностях. Его экспедиция оборачивается катастрофой: на Алока нападает огромный медведь, и на пороге смерти его спасает загадочная женщина по имени Тадака (Рашмика Манданна), представительница скрытого от цивилизации племени.
Алок вскоре узнаёт, что жители племени поклоняются заключённому в заточении Якшашану, которого считают древним хранителем, требующим кровавых жертв. По традиции чужака, появившегося в их землях, должны принести демону, но Тадака идёт против обычаев – она спасает Алока во второй раз и помогает ему бежать в город. Вне джунглей журналист начинает подозревать, что загадочная женщина – не просто член изолированного сообщества, а существо с тёмным наследием kinovibe.vip. Его догадки подтверждаются: Тадака – вампир, как и весь её народ. Однако многие годы назад они добровольно отказались от человеческой крови, выбрав иной путь. Их мирный выбор разрушил Якшашан, предавший сородичей и за это навсегда заключённый под землёй. Тем временем слуги древнего вампира начинают охоту. Они стремятся вернуть Тадаку в джунгли, а Алока сделать жертвой.
Фильм Вампир (2025) смотреть онлайн бесплатно можно у нас на сайте в любое время суток!
Ця стрічка претендує стати черговою ланкою у так званому хорор-всесвіті Дінеша Віджана. Але якщо попередні фільми мали свій характерний баланс гумору, фольклорного містицизму та харизматичних персонажів, то «Вампір» виглядає як найслабша ланка цього ланцюга. І проблема тут не стільки в ідеї – адже концепція вампірів, які відмовилися від крові й живуть поруч із людьми, звучить цікаво, – скільки в тому, як вона реалізована.
Сюжет фільму стартує жваво: журналіст Алік Гоял вирушає в джунглі, де мало не гине від ведмедя, але його рятує загадкова красуня Тадака. Далі події швидко перетворюються на знайому історію: викрадення, втеча, закоханість, розкриття надприродної таємниці. Проте замість створення атмосфери містики й тривоги глядач отримує низку епізодів, які здаються дивними, перевантаженими й недостатньо пов’язаними між собою. Емоційні переходи персонажів відбуваються занадто різко, а драматичні моменти часто губляться в недоречних жартівливих вставках.
Найбільший недолік – сценарій. Він ніби зшитий із фрагментів інших, більш успішних стрічок цього всесвіту. Комедійні елементи не працюють, тому що діалоги передбачувані, а жарти повторюють знайомі прийоми, але без тієї свіжості, яка колись забезпечила успіх першим фільмам серії. Хорор-аспекти теж практично відсутні: сцени, які мали б лякати, або надто короткі, або зняті так, що глядач скоріше розгублено знизить плечима, ніж зреагує страхом. Фільм ніби розривається між бажанням бути комедією, фентезі, мелодрамою та хорором – і в результаті не стає жодним із них.
Режисура Адітьї Сарпотдара виглядає стриманою. Нестача темпу, невдале розставлення акцентів і невміння розкрити потенціал локацій перетворюють фільм на затягнуте видовище, в якому ключові повороти не мають ваги. Монтаж також не рятує ситуацію: деякі сцени розтягнуті до абсурду, тоді як важливі емоційні моменти проминають надто швидко. Щодо акторської гри – тут картина строката. Айюшман Кхурана вкотре демонструє професіоналізм, але його персонаж настільки поверхневий, що навіть він не може зробити з нього щось справді живе. Рашміка Манданна отримала роль, яка могла б стати новим яскравим образом у її кар’єрі, але слабкість сценарію та невизначеність характеру звели всі її старання нанівець. Її Тадака здається сумішшю між романтичною героїнею й міфологічною істотою, але сценарій не дає цьому злиттю достатньої глибини.
У підсумку «Вампір» – це спроба розширити всесвіт, яка виявилася надто сирою. Це історія з потенціалом, але без належної роботи зі сценарієм, драматургією та жанровими елементами цей потенціал так і лишається на рівні задуму. Цей проєкт міг стати новою зіркою хорор-фентезі-всесвіту, але натомість він стає нагадуванням про те, що навіть найамбіційніші ідеї провалюються, коли в основі немає міцного фундаменту.
