Фильм Ревущая игра (2025) смотреть онлайн
- Онлайн просмотр
- Скачать
Рикки (Дэрин Брукс) когда-то считался надеждой хоккея в штате Род-Айленд. Ему прочили большое будущее и карьеру профессионального спортсмена, но роковая автокатастрофа перечеркнула все планы. Травма лишила его шанса выйти на лёд в большом спорте, а вместе с этим – и уверенности в себе. Спустя годы он работает обычным уборщиком, тщательно скрывая правду от своей девушки Келли (Файвел Стюарт). Она уверена, что Рикки – охотник за головами, человек с опасной и захватывающей профессией, и он поддерживает эту ложь, боясь показаться неудачником. Ситуация резко меняется, когда Келли получает шанс выступить на Всемирных играх. Для неё это шаг к мечте, для Рикки – угроза их отношениям. Ещё большим испытанием становится появление тренера Троя (Джастин Чатвин), харизматичного и самоуверенного наставника, который не только готовит Келли к соревнованиям, но и открыто пытается её очаровать.
Более того, Трой намерен разоблачить ложь Рикки, окончательно разрушив его авторитет в глазах девушки. Раздавленный ревностью и страхом потерять Келли, Рикки впадает в отчаяние. Однако неожиданная идея возвращает ему вкус к жизни: если он не может добиться успеха в хоккее, то сможет попробовать себя в другом виде спорта – кёрлинге kinovibe.vip. Решив во что бы то ни стало попасть на Всемирные игры, он собирает эксцентричную команду. К нему присоединяются брат Бобби (Эдди Кэй Томас), преданный, но не слишком организованный; коллега по работе Хэнк (Антвон Тэннер), всегда готовый к авантюрам; и дядя Джерри (Джон Фиоре), чей жизненный опыт не всегда сочетается с дисциплиной большого спорта. За советом Рикки обращается к своему отцу, недавно вышедшему из тюрьмы.
Фильм Ревущая игра (2025) смотреть онлайн бесплатно можно у нас на сайте в любое время суток!
Спорт кьорлінгу на перший погляд виглядає як щось кумедне й навіть абсурдне: команда людей повільно штовхає камінь по льоду, а двоє інших старанно підмітають перед ним доріжку. Проте кожен, хто бодай раз дивився змагання наживо, знає – у цьому є напруга, стратегія й несподіваний азарт. Саме на контрасті між уявною дотепністю спорту та його реальною драмою можна було б побудувати влучну комедію. На жаль, «Ревуча гра» режисера Тома ДеНуччі майже повністю втрачає цей шанс.
Фільм ніби одразу дає зрозуміти: кьорлінг – це жарт. Проблема в тому, що сама стрічка не спроможна вигадати достатньо дотепних жартів ані про спорт, ані про людей, які ним займаються. До фінального матчу на екрані з’являється від сили десяток сцен із власне грою. Замість того, щоб розкрити особливості дисципліни, пояснити її потенціал чи знайти в ній несподіваний комізм, фільм зосереджується на побутових конфліктах і надуманих ситуаціях. У центрі сюжету – колишній перспективний хокеїст Ріккі, чию кар’єру зруйнувала травма ще у старшій школі. Тепер він працює шкільним прибиральником, але своїй дівчині Келлі бреше, що є мисливцем за головами. Брехня настільки безглузда, що вже на старті виглядає приреченою. Коли жіноча хокейна збірна США, до складу якої входить Келлі, приїздить виступати до школи, обман розкривається у максимально дивний спосіб. І замість тонкої сатири на чоловічу невпевненість ми отримуємо дивакуваті сцени, що балансують на межі поганого смаку.
Серед небагатьох світлих плям – персонаж тренера Троя у виконанні Джастін Четвін. З його гротескною посмішкою та карикатурними манерами він ніби прибув із зовсім іншого фільму. Актор явно грає на максимум, і в його перебільшеності відчувається енергія, якої бракує решті картини. На жаль, стрічка не підтримує цей тон і не наважується стати по-справжньому абсурдною. Натомість Ріккі лишається доволі пласким героєм. Його спроба повернути Келлі через участь у відборі до збірної США з кьорлінгу виглядає не як шлях особистісного зростання, а як чергова авантюра. Команда, яку він збирає, могла б стати джерелом живої енергії, але сценарій не дає їм достатньо матеріалу. Батько Ріккі, якого грає Вільям Форсайт, щойно виходить із в’язниці й береться тренувати синів, освоївши кьорлінг по інтернету. У цьому є потенціал для іронії, проте фільм використовує його поверхово.
Окремої уваги заслуговує поява кримінального авторитета Плуг Кінга у виконанні Міккі Рурка. Його участь у фінансуванні аматорської команди виглядає як сюжет із зовсім іншого жанру – напівкримінальної комедії. Проте й ця лінія розв’язується поспіхом. Кульмінаційне перевтілення персонажа здається непродуманим, адже глядач так і не встигає повірити в серйозність спортивного виклику.
Як на мене, то фільм залишає дивне враження змарнованої можливості.
